Цей львівський дощ
Цей львівський дощ… Нікого окрім тебе...
І шурхіт листя посеред доріг.
Душа твоя ще проситься у небо,
Не встигши вирватись, все падає до ніг.
І ти ідеш, один серед мільйону,
Сотні очей навколо, сотні рук.
Та серед сотень жодного такого,
Що втихомирить смуток від розлук.
Немає погляду, що змусить тебе жити,
Що змусить встати і піти кудись,
Нема для кого гори покорити.
Нема для кого полетіть у вись.
Юлія Бричко еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2