Я не вірила віщим снам Що судили розлуку нам Не дивилась у людськії очі Марно снила я щастям своїм В яснім небі почула я грім Хто коханню моєму наврочив Я благала ти мене не врятував Так безтямно іншу покохав мій любий
Заворожене щастя моє Оповите журбою Бо по-справжньому щиру любов Не розділиш на троє
Заворожений зваблений ти Але щастя вам вдвох не знайти Пройде час і минуть її чари І повернешся ти у той час Коли доля співала для нас Знай прокинешся ти від омани І благатимеш мене врятуй крізь сльози Вибач але серце не забуло грози
Заворожене щастя моє Оповите журбою Бо по-справжньому щиру любов Не розділиш на троє
Ти очима мене шукав Обертаючись у минуле Та невже це ти мене звав Та невже це я не почула Знову вільні як ті птахи Та чи люба такая нам воля Долі дві немов два береги Дві душі у стражданні та болю
Заворожене щастя моє Оповите журбою Бо по-справжньому щиру любов Не розділиш на троє