Комусь я посміхнусь зранку, А в комусь я помилюсь аж до рани. Мама, ти чуєш, йому прикро, Він каже йому сумно. А я до нього звикла.
Кажуть люди: "гірше не буде" Та не тане мій біль Ну як же я без нього. Скажи, чому він не мій?
Приспів: І кричали йому весни в слід, А для нього було мало слів, А для нього був весь світ німий. Скажи, чому він не мій? І котилась я, мов камінь, вниз, А для нього було мало сліз, А для нього був весь світ німий. Скажи, чому він не мій?
Колись я розірву кляте коло, А може я не зумію ніколи. Мама, і буде справді прикро і неможливо сумно. Я так до нього звикла.
Кажуть люди: "гірше не буде" Та не тане мій біль Ну як же я без нього. Скажи, чому він не мій?
Приспів. (2)
Він не мій. ла ла ла ла ла ла ла ла ла Мама, чому він не мій?