Мій сусід романтик ще з дитячих літ. Квіточка-лілея, шепне було вслід. зараз він знаходить інші вже слова, я тепер для нього мавка лісова.
А я не квітка, не лілея, Я і не мавка лісова, Ніколи і не буду нею, я птаха волі степова Я українка, українка, в мені козацька кров жива. Я українка, українка, я птаха волі степова!
Ми з тобою вільні, земле прабатьків! І тобі, кохана, мого серця спів. Я розправлю крила, слідом в небеса. Воля з ним і сила, сила і краса.
А я не квітка, не лілея, Я і не мавка лісова, Ніколи і не буду нею, я птаха волі степова Я українка, українка, в мені козацька кров жива. Я українка, українка, я птаха волі степова!