«Прощай, свiте, прощай, земле!» (из вокального цикла В.В. Сильвестрова «Тихие песни»)
Прощай, світе, прощай, земле, Неприязний краю. Мої муки, мої люті В хмари заховаю.
Приспів: А ти, моя Україно, Безталанна вдово, Я до тебе літатиму З хмари на розмову.
На розмову тихосумну, На раду з тобою; Опівночі, падатиму Рясною росою. Порадимось, посумуєм, Поки сонце встане, Поки твої малі діти На ворога встануть.
Приспів. (2)
Прощавай ж ти, моя нене, Удово небога. Годуй діток, жива правда У Господа Бога!