От сидить мала дитина, років семи А поряд її батько, дивлячись прямо в очі малий щиро питає, тат поясни!!! Стримуючи ледве надоїдливі сльози
1 куплет
Інтернат – певно знайоме всім слово… Та не думаю що кожен рвався б туди Про долі тих що там, нам мало відомо А воно так буває - потрапиш саме сюди!!! *** Тут ти проходиш прекрасну школу життя Та потребуєш допомоги, як ніхто інший За здійснені вчинки, відповідаєш сповна Адже в таких умовах – виживає сильніший *** Завжди бажана думка – що все буде добре Окриляє твою душу й прикриває твій тил Це переконує щоразу - набагато легше З мрією у серці, яка прибавить тобі сил *** Пережити те все і не дати слабинку Особливо, нам таким зовсім малим Хтось має бажання повернутись до дому А комусь той рідний дім став зовсім чужим
Приспів
Як поступить з нами доля – нікому не дізнатись Нещасливим чи щасливим буде твоє життя Ти просто не в праві ось так легко здаватись Не думай про погане – тримайся свого я
Я хочу! Я можу! І це потрібно мені Не озирнуся назад йдучи тільки вперед А в результаті восени підуть теплі дощі Вір в себе і повірять тобі!
2 куплет
Інтернат – там не все так погано Там кується і гартується незламний дух Тобі розкажуть та покажуть, яка ж вона Справжня реальність не просто чута на слух *** Вона для нас була, немов той сонця схід Бачили щоразу як мимоволі мінялась То погана то хороша, а бува як той лід Поки не пригрієш то й не розтане *** Тяжко доводилось та ми одна сім’я Відстоювали правду, не піддавшись критиці Всіх тих хто вбачав нас нижче свого я І з часом ставали тільки сильніші *** Дякую тобі! Хороша школа життя Що зробила мене сильним і я маю своє І щиро хочу вірить, що кожного дня Всі ті хто там знають – щастя й справді є!
Приспів Як поступить з нами доля – нікому не дізнатись Нещасливим чи щасливим буде твоє життя Ти просто не в праві ось так легко здаватись Не думай про погане – тримайся свого я
Я хочу, я можу і це потрібно мені Не озирнуся назад йдучи тільки вперед А в результаті восени підуть теплі дощі Вір в себе і повірять тобі!