Дитинство 1 куплет Роки свого дитинства пам’ятають усі А вони пролетіли одним прекрасним моментом І не один раз ми хотіли б вернутись туди Щоб знову пережити ці хвилини щастя
Бо тут тебе малого зовсім мало що хвилює Лиш твої батьки, котрих ти сильно поважаєш І неодмінно вони скажуть коли щось їх турбує не правильно чи правильно ти поступаєш
В усіх часом бувало, дорослі мало розуміли А ще більше бувало навіть і не вірили І від цього ми просто божеволіли так швидко Хоча й зовсім не робили нічого поганого
І чомусь постійно старшими ми стати поспішали думали, що в цьому величезна радість Ми дійсно вважали, що станемо богами Але тут нас зупиняла правдива реальність
Приспів
В житті так буває, що наш час спливає Багато що не повернути назад,хтось потім згадає Своє дитинство, в яке не повернеться знову Матері і батька ріднесеньке слово
2 куплет В ті часи ми пізнавали багато чого вперше Щире кохання і перший раз у перший клас Ми не думали проте, що буде взавтра Адже жили одним днем, причому щораз
А роки все протікали і давали своє Чи за порогом свого дому є щось нове? Це питання хвилювало мало не всіх І Ми помалу для себе відкривали цей світ
Він був завжди прекрасним і доволі простим Принаймні нам малим в це хотілося вірити Кожен з нас його бачив по-своєму іншим Бо ми були різні і до того ж мрійливі
І ось згодом ми швидко стали зовсім дорослі Позаду школа й універ, все дуже прекрасно Та дитинство своє незабудемо ніколи Воно грітиме душу як сонячне літо
Приспів
В житті так буває, що наш час спливає Багато що не повернути назад,хтось потім згадає Своє дитинство, в яке не повернеться знову Матері і батька ріднесеньке слово