Я люблю тебе, дощ, цю живильну вологу, Що змиває тривогу, очищає дорогу! Я іду під тобою, парасольку відкину! Я люблю тебе, дощ, твою кожну краплину!
Всі тікають від тебе, шукаючи схову… Тільки ти не кажи їй про нашу розмову… Я кохаю її, я мрію про неї, Подаруй мені зустріч на мокрій алеї!
Захисти її, дощ, від блискавки й грому. Я зустріну її і проведу додому. Коли в неї все добре, і мені спокійно. Ти ідеш так упевнено і емоційно.
Я люблю тебе, дощ! Ти мене зустрічаєш, Коли мені потрібно – зі мною блукаєш, Коли мені самотньо – ти мене розумієш, Коли радісно – разом зі мною радієш.
В обіймах теплих дощу До тебе іду, тебе знайду! Холодний вітер вже вщух, Тож приходь на наше, я тут!
Я люблю тебе, дощ! Ти на неї чекаєш, Зустрічаєш її і, раптом, зникаєш. І влаштовуєш нам зоряне небо, Свіжий подих землі – подарунок від тебе.
Я люблю тебе, дощ! Наша зустріч із нею Мені крила дала – ми скоро станем сім’єю! Ти малюєш на щастя веселки підкову. Я люблю тебе, дощ! Ти приходь до нас знову!
В обіймах теплих дощу До тебе іду, тебе знайду! Холодний вітер вже вщух, Тож приходь на наше, я тут!
Я люблю тебе, дощ, цю живильну вологу, Що змиває тривогу, очищає дорогу! Я іду під тобою, парасольку відкину! Я люблю тебе, дощ, твою кожну краплину!
Я люблю тебе, дощ! Наша зустріч із нею Мені крила дала – ми скоро станем сім’єю! Ти малюєш на щастя веселки підкову. Я люблю тебе, дощ! Ти приходь до нас знову!
В обіймах теплих дощу До тебе іду, тебе знайду! Холодний вітер вже вщух, Тож приходь на наше, я тут!