Я - Ліна Костенко Маруся Чурай (уривок) | Текст песни

• Тексты песен
• Я
• Ліна Костенко Маруся Чурай (уривок)

Я, може, божевільним тут здаюся.
Ми з вами люди різного коша.
Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа!

Коли в похід виходила батава, -
її піснями плакала Полтава..

Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і її пісні.

Звитяги наші, муки і руїни
безсмертні будуть у її словах.
Вона ж була як голос України,
що клекотів у наших корогвах

А ви тепер шукаєте їй кару.
Вона ж стоїть німа од самоти.
Людей такого рідкісного дару
хоч трохи, люди, треба берегти!

Важкий закон. І я його не зрушу.
До цього болю що іще додам?
Вона піснями виспівала душу.
Вона пісні ці залишає нам.

Ще тільки вирок - і скінчиться справа.
І славний рід скінчиться - Чураї.
А як тоді співатиме Полтава?
Чи сльози не душитимуть її?


Я еще тексты