Твої шляхи набагато коротші Як поцілунок з присмаком неба Як один сон,що сниться щоночі Якого бачити зовсім не треба Мої шляхи як заплутані стежки Як лабіринт без кінця і без краю І я застряг на середині книжки Як знайти вихід зовсім не знаю Покинь мене Залиши серед своїх ілюзій Покинь мене Будь байдужа перед усим І на деліка зайвих хвилин ти отут залишись Покинь мене І не повернись Ти промовчи на усі запитання Голосно крикни у темноту І як погасне зірка остання Я тебе неодмінно знайду Розберу по цеглині стіну що не впала І розбудую знов всі мости Які нещодавно так сильно палали Шукаючи шлях той де ти