Давай виключим світло і будем мовчати Про то, шо неможна словами сказати Неможна писати, не можливо зіграти А тільки мовчати, тихенько мовчати Давай мовчати про то, шо дівчати Не вміють сховати, не можуть спати Давай про мене и про тебе мовчати Мовчати аж поки не захочем кричати
Місяць впав темно в кімнаті, Як добре, шо ти навчилась мовчати Про то, шо ніколи не змогла би збрехати Про то, шо ніколи мені не спитатись Ми будем з тобою в ліжку лежати Лежати як сніг водою зтікати Ми будемо жадно свої сльози ковтати, А з ними слова, яких не сказати
Давай помовчу тобі просто на вушко Холодною стала чаяна кружка А ми ще маем про, шо помовчати А ми ще маем про, шо полежати Як світло проб’ється через наші штори Ми знову с тобою, як всі заговрим А поки ше темно є в нашій кімнаті Давай з тобою будем просто...