Як і ти [Like You] - Моя країна | Текст песни

• Тексты песен
• Як і ти [Like You]
• Моя країна

Де існую я і гадки не маю
Ні про вас, ні про нас я нічого не знаю
Лиш один я стою, в темряву знов дивлюся
Як ліхтар одинак із пітьмою борюся
Правда важко сказати чи то точно пітьма
Швидше світла не стало над нами всіма
Може просто прийшов той страшний день розплати
Можливо не будемо більше кричати
Брехати, плювати, страждати
Різні плітки у вуха інших вливати
І знати більше нічого не будем
Дорогий нам хто був ми навіки забудем
Розбудемо, світ від страху розбудем
Кожну мить і хвилини ми уже не забудем
Побудуємо світ на останках руїни
Ми ідемо вперед - все заради країни
Все заради людей, все заради народу
Коли прийде наш час ми знайдемо свободу
Серед сірого міста, і зелених степів
Влітку і на весні між квітучих лугів
Там де буде завжди моя рідна земля
Там де кожен із нас бачить гори й моря
Там де сад цвіте для моєї мами
Там де ти не один, там ти просто з нами
Де лелека клекоче на старенькій хатині
Де радіють завжди кожній сонця дитині
Де цвіте і заводить український гопак
Десь у дикому полі завивається мак
Починає вставати дуже червоне сонце
Заглядає усім зрання у віконце
І проміння лягає на луги і ліси
Де відчуєш ти дотик тієї роси
Що лежить блистить травою у полі
Обвита що вітрами тополі
Вітром, що міняти буде наші долі
Він як усі ми вирвався з неволі
Бо прийшла пора землю нам вздригнути
Славу й гордість нам з тобою вернути
Дивлячись у тьму йти в перед сміливо
Що чекає мене там якось не важливо
Просто вже нема мені чого втрачати
І нема вже кому мене переконати
Повернутись назад і почати все знову
Я не маю вже сил починати розмову
Про те, що було і про те що буде
Прийде той час і дитина забуде
Що було тут колись, як цвіло в полі жито
Що було тут колись, все бетоном покрито
І немає вже тут ні пекла ні раю
Як це буде колись я собі уявляю
Сірі хмари на небі повисли над нами
Вже давно не гуляє вітер степами
Та й степів вже немає, щоб ними гуляти
Дім на домі стоїть височеннії грати
Ні озер ні річок залишились дороги
Вільно вийти у світ вже немаємо змоги
Залишилась самотність і чотири стіни
Десять букв і квадрат кого хочеш вини
В тому що ти один, в тому що ти без неї
В тому що ти нездара без любові своєї
Сидиш вдома один згадується роса
Залишився один - стукаєш в небеса
Щоб розчахнути в кімнаті зачинені штори
Уявити собі і побачити море
Відчувати пісок, що лежить під ногами
І солоний прибій ви ж були там із нами
Та глибока й нестримна моря темна вода
Це буде для когось написана легенда
Історія наша, що розкажемо потім ми
Цю історію тих, вийшов хто з пітьми
Ті хто були на битві, там були вони з нами
Їх лиця та імена пам'ятатимуть роками