ти скажи мені, що розповідаєш ти скажи мені, ти їх поважаєш? ти скажи мені, що в середині б'ється ритм один для всіх - мені так здається я не краще всіх. ти не краще нього і не треба нам, нам не треба того що дає тобі привід зневажати слова я не дам тобі, бо це не дебати не відкритий діалог, а проста розмова ти задумайся яка сила є у слова перед тим як скажеш, бо потім усе скажеш ти - і віторм понесе і не зловиш більше їх, не вернеш назад тьмяним після слів твоїх стане зорепад темно стане так. ніби в страшнім сні ти хвилюєшся, біжиш, слухаєш пісні
я один між вас, в цьому крапля долі не біжу своє життя. а іду по волі щоб не пасти задніх, всі слова сказати більшості із вас на слова плювати от на приклад ти, чи може ти у тіні регресії, агресії лиш тепер постійні скажеш слово - посадять за грати не малюй - не маєш права знати що було колись, як було насправді але дні такі, що не повіриш правді пізно вірити уже у прогните бачення не сміти, іди, давай до побачення ти стоїш один поміж порожнечі як і ти стою та планую втечі але сказано, слово не впімаєш далі буде що ти вже пам'ятаєш
заборонені слова, просто заборона комусь очі відкривати, а комусь корона пам'ятай себе, ким ти є насправді загляни у себе і у вічі правді