Десь із лісу із якогось пралісу Із якоїсь вічності, чи що... Музика збентежено озвалася Заіскрилась наче срібний шовк Музика озвалась як із радості, Що нарешті хтось її почув І росли її крізь мене парости І світили золоту свічу. Все що сталось якось несподівано Та інакше статись не могло Музика незвична, як подія та, Що крізь хащі в серце напролом Це тому, що ти в сіянні янгола В мить оцю з'явився при мені Музика стогнала, квітла, плакала Всоте воскресавши на вогні /2 р.