Am Dm G C Мені здавалося, як лілії зривав, F Dm E Що тих квіток у нас немало. Dm G Я їх коханій дарував, C F Я їх коханій дарував, Dm E Мене кохана цілувала.
Dm E Am А білі квіти юнаки несли в човни, Dm E F А білі квіти рвали всю_ ди... Dm G І важко плакали вони, C F І важко плакали вони, Dm E Am І важко плакали, мов люди. Dm G І нас покинули вони, C F І нас покинули вони, Dm E Am Немов любов, що вже не буде.
Уже літа на білих конях пропливли, По білих квітах геть промчали, І квіти вже не зацвіли, І квіти вже не зацвіли, Де нас кохані зустрічали.
Ой хто ж так ніжно їх лілеями назвав, Немов признався у коханні? Якби ж я знав, коли зривав, Якби ж я знав, коли зривав, Що людям тих квіток не стане... Якби ж я знав, коли зривав, Якби ж я знав, коли зривав, Що ті квітки для нас останні!