І відстань мізерна між нами, якщо в одиницях довжини Та скільки букв не стали словами - між нами стіною стали вони І вони - це межа, і не більше, сенсу у собі не несуть Ми їх самі можем скласти в слова, хоч у вірші, та з різних сторін протилежна суть
Приспів: І я не тікаю від цього, Хоч навіть не знаю, чи треба Ефект від голосу твого - Я іду до тебе!
І хоч крізь грозу чи похмурість, Які так тобі ненависні, Я вірю, хоч може і в дурість, - Із хмарами щастя нависне!
Гроза із листям осіннім шаленим виром униз паде, Вводячи в стан депресивно-пасивний того, хто в їх пастку попаде Холодні каплі вриваються в душу тому, хто сам холодний, як лід А я не з тих, я їм вірити мушу, хай заливають хоч цілий світ
Приспів: І я не тікаю від цього, Хоч навіть не знаю, чи треба Ефект від голосу твого - Я іду до тебе!
І хоч крізь грозу чи похмурість, Які так тобі ненависні, Я вірю, хоч може і в дурість, - Із хмарами щастя нависне!