Ярина Бадік - У Небі Вітри | Текст песни

• Тексты песен
• Ярина Бадік
• У Небі Вітри

У небі вітри.
Я різко підіймаю своє крило догори.
Момент, завмри.
Привітно сонце вітає згори.
Свій страх і сумнів далеко від себе забери,
Все, що зв’язує тебе з похмурим, приземленим, рви.
Руки твої міцним захватом стропи натягли,
Усі твої почуття на одну мету лягли.
Лети, та тільки під привітним сонцем не згори.
Мабуть для такої миті і існують табори.

Ще ніколи так і ніде
Мене нічого не відволікало від думок.
Небо манить мене.
Знов порив - і мій останній крок.

І я злітаю,
І більш нічого зайвого не треба,
А груди переповнює свобода,
І ніхто вже не чекає погоди -
Всіх погляд на небо,

Де я злітаю,
Хоча Бог знає із якої спроби
Простори вільно розсікають стропи.
Повітря вдихаю...

Ворог твій, камікадзе, - гравітація.
Я вірю у вітер - залишитись вдасться.
Ось у небі замість мене задоволена субстанція.
Подивіться як із неї промінить щастя,
Осідає на траву, землю і на хвилі,
Поміж мною і усім цим створює ідилію,
Фарбуючи навколо простір з повною силою,
Гостро фарби яскраві навколо носило.

Неземної краси
Краєвиди під очима тобі, гурман.
Насолоджуйся цим.
Ось і все, весь твій страх дарма.

І я злітаю,
І більш нічого зайвого не треба,
А груди переповнює свобода,
І ніхто вже не чекає погоди -
Всіх погляд на небо,

Де я злітаю,
Хоча Бог знає із якої спроби
Простори вільно розсікають стропи.
Повітря вдихаю...