Поехали! Ярмак: По воле рока, так случилось, наш концерт - форсаж. Мы дедушке покажем как народ руками машет. Наши треки, наш музон, все хит-парады выжили. Вова зи Львова? -Ну я. Чё-то давно не слышали.
Вова: Коли я шумів, ти ще базарити не вмів. А про все обіцяне стерчали з під твоїх трусів. Спочатку були ВузВ, потім був ВЗЛ. Ти, мабуть, перепил малий, бо я - старий орел.
Ярмак: Да я таких орлов переворачиваю решкой. Деда мой реп, как мёд твой реп, как пиво без орешков. Лучше не мешкай, дедушке нужна инъекция. У меня рифма стоит, у тебя беда с эрекцией.
Вова: Маленький, чуєш? До старших треба на ви і тихесенько. Бо ризикуэш ты запаленням легень легесенько. Гарнесенько поводься, не будь поцом в клубі, і може колись й в тебе буде 20 лямів на ютубі!?
Ярмак: Всё станет ясно, когда я выйду на сцену. Пусть я - не Ленин, но устрою нефиговый пленум. Мне по колено море, тебе по горло волны. Когда под наши треки закачает зал полный!
Вова: Від мене гоцатимеш, як хворий Напаркінсон, але без мене можеш стати Крузо Робінзоном. Самотній і не веселий, навколо сум і морок, П"ятниця був у Робінзона - буде твій Вівторок!