Місто плащем накрила – ніч, подруга сну. Дай мені небо крила – бо я не засну. Птахом злетіти хочу в простір неземний. Волю, що пити до схочу – у відлунні мрій.
Пр-в:2.
Хочу у мандри – злетіти вільним птахом, Хочу забути, що я живу під дахом. Чути як гори і ріки знов шепочуть, Бути десь там, де радості до схочу.
Місто збудилось раптом – промінь сонця впав, Мчать люди наче авто – у потоці справ. День у шаленім вирі мов океану шум, А я чомусь безкрилий в серці моїм шум.