Коли всі довкола світила погаснуть Я піду дивитись як падають зорі Згадаю на мить я твій образ прекрасний І знову думки моіі будуть прозорі В пухнасту траву покладу своє тіло Та зорі у небі буду споглядати Відчути тебе мені так закортіло, Але ти далеко...Лиш можу згадати Години, які із тобою ділила І дотики твоіі, й картаті сорочки ІІх запах, який я безмежно любила Веснянки на тілі - ті сонячні точки Якими твій теплий образ окутий У нього вже досить давно закохалась Ніколи тепер я не зможу забути Твоііх поцілунків...Від щастя сміялась І досі сміюся, бо ти є у мене Хоч тілом не поряд, та поруч душею Що в мене залишилось? В пам*яті спогади Й пісні Фіолету про теплі погляди Про ніжну любов, й ті чудові миті Якими моє життя оповите)