Я пам'ятаю, як усе почалося - Наш сірий дах і сонце тепле.. Ти грався пасмом рудого волосся, Напевно тоді я закохалась у тебе. До миті цієї я не була із кимось ближчою , Нікого не пускала у світ свій, всередину І хоч я здаюся такою доступною, істинно - Ти перший, із ким моє серце знайшло точку перетину. Я заплуталась в твоііх думках, почуттях і діях, Мені важко збагнути, що саме було між нами. Тепер образ твій знов оселиться в мріях Напевно, ти і сам загубився..не знаю. Сьогодні волосся моє пахне димом... Ні, не думай, я не почала палити. Аромат цей мені нагадав людину Яку я могла б до нестями любити. Ти навряд прочитаєш рядки написані вище, І байдужість твоя для мене не буде новиною. Я не цікавлю тебе зараз, не цікавила й раніше Та попри все, ти залишаєшся близькою мені людиною.