Як вже набридло чути знову i знову порожнi балачки, пафоснi розмови! "Мова калинова"... "Пiсня солов'їна"... Ще трохи побалакаємо - зникне Україна! Згубили культуру, забули iсторiю. Почуваємося зайдами на своїй територiї! Вiримо чужим, своїм не довiряємо, розводимо руками - маємо, що маємо! Сьогоднi братаємося, щоб завтра продати, кум iде на кума, брат iде на брата. Нацiональна iдея як засiб спекуляцiї. Здобули державу, втратили нацiю... Коли ж у народу бiльше немає вiдваги. Немає власної гордостi, немає самоповаги. Коли кожен за себе у своїй хатi скраю - у такого народу i героїв немає...
Я не хочу бути героєм України - не цiнує героїв моя країна!
Я не хочу бути героєм України - не цiнує героїв моя країна!
Я не хочу бути героєм України - не цiнує героїв моя країна!
Я не хочу бути героєм України - не цiнує героїв моя країна!
Подивiться на нього - вiн сьогоднi в ударi! Правда без вишиванкiв та без шароварiв. Вiн - один серед тих, хто готовий до бою, серед тих, хто готовий стати героєм. Вiн пройшов крiзь вогонь, переплив через воду - все заради Вiтчизни, заради народу! Iз мiльйонами iнших вiн пiшов воювати - усi полягли, вiн лишився стояти. Та одразу ж полине пафосна лава понавiсять медалi, кричатимуть: "Слава!"... Вiн житиме довго, вiн житиме дорого, але стане нашим внутрiшнiм ворогом. А де ж тi яких було закатовано? Спалено, порубано, побито реприсовано. Де тi, що життя вiддали за своє, де вони є, де вони є?
Я не хочу бути героєм України, не цiнує героїв моя країна!
Я не хочу бути героєм України, не цiнує героїв моя країна!
Я не хочу бути героєм України, не цiнує героїв моя країна!
Я не хочу бути героєм України, не цiнує героїв моя країна!
А насправдi так просто змiнити життя! Просто вийти на вулицю, просто прибрати смiття! Полюбити свою землю, свою рiдну природу. Вiдчути себе часткою єдиного народу. Бо ми не безрiднi, бо ми українцi. Тож досить плювати в дiдiвськi криницi, досить боятися, вiрити в краще, своє на чуже не мiняти нiзащо! Спiльнота розумних, мiцних, незалежних. Без лiвобережних, без правобережних. Добрих, привiтних i незрадливих. У всьому єдиних, у всьому щасливих. Лиш уявiть якою стане країна в якiй кожна людина живе як людина. В якiй все, що хороше - то значить i наше. Але поки, нажаль, все зовсiм iнакше... Я не хочу бути героєм України - не цiнує героїв моя вкраїна!!!