Любов некерована, як дерев крони, Які хитає вітер в будь-які пори року, Роби кроки, вперед на її пошуки, Скільки зможеш, доки не впадеш ти, А навіть як впадеш, то сили знайдеш Аби піднятися, щоби піти куди мрієш, Коли кохаєш, не бійся на рахунок часу, В годинниках буде нестача піску, І нехай пройдуть роки, Ти захочеш, відчути тепло її руки, І постійно чути, Її ніжний голос, як вона шепоче Тобі про любов, і ти бачиш що хоче, З тобою бути вічно, дитяча любов? Та ні, ти помиляєшся, це як фотоальбом, В який постійно вкладують свіжі фото, Він ніби змінився, присутні нові роботи, Та суть вся в тому, що любов надає сили, Тому хто втомлений, тому хто падає, І тим хто вірить в любов небезпечну Бо вона така і є, без заперечень... Без заперечень... Без заперечень...
Чиста любов це як наркотик, Ти не відчуєш її на дотик, Пускай через свою кров, Крізь серце знов і знов...
Чиста любов це як наркотик, Ти не відчуєш її на дотик, Пускай через свою кров, Крізь серце знов і знов...
Ти мучив себе, днями ночами, Аби зізнатися їй, взявши в обійми, Та забув усе, як була перша нагода, Просто у цьому кіно така погода, І тут ніколи немає нудних реклам, Тут лише паузи, які дають нам, Можливість розслабитись, і просто мовчати, Один біля одного, спостерігати і читати, Все в закоханих, і щирих поглядах, Дивитись в далечінь, залізши на дах, Мріяти про крила, малювати в пастельних тонах, І знову тонути у твоїх очах, І нехай все перетвориться у прах, Я знаю, що у наших серцях, Залишиться назавжди, любов яку не втримати в руках, І не пролити в сльозах...
Чиста любов це як наркотик, Ти не відчуєш її на дотик, Пускай через свою кров, Крізь серце знов і знов...
Чиста любов це як наркотик, Ти не відчуєш її на дотик, Пускай через свою кров, Крізь серце знов і знов...