Я не твій брат - ти не сестра моя…
Ніколи не розсказуй мені
Хто i в чому є винний на нашій землі.
Люди, як кораблі…
Кожен пливе, поки хвиля несе і поки глибока вода.
Глибока і темна до самого дна.
До самого-самого дна…
На глибині зустрічаються всі,
Так ніби в морі місця нема.
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла.
Хтось не доплив.
Бо йому помогли набрати повні трюми води
Бо стати героями тої війни дуже хотіли вони.
А до берега тихо хвилі несуть,
Поранені душі живих кораблів.
А від берега знову в море ідуть,
Ті хто вірив і правду знати хотів.
Наш Океан знає більше ніж ми
Секрети всі у нього на дні.
А ми ходим зверху, великі й малі.
Люди як кораблі…
Гордо пливем - і не вірить ніхто,
Шо ним зацікавилось зло.
І серед вітрів ми не чуєм щурів,
Які прогризають нам дно.
А до берега тихо хвилі несуть,
Поранені душі живих кораблів.
А від берега знову в море ідуть,
Ті хто вірив і правду знати хотів.
2Special & Kuzma Skryabin еще тексты
Другие названия этого текста
- 2Special & Kuzma Skryabin - Люди як кораблі (0)
- 2Special & Kuzma Skryabin - Люди як кораблі (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1