Ніч за вікном і я знову не сплю Як завжди перед сном задумуюсь про долю свою Нам завжди чогось бракує хоч маємо все А що з нами станеться коли в нас доля все забере Комусь бракує кохання, своєї мадмуазель А хтось живе як перед останньою дуель Мадмуазель не смій йти не покидай мене Не забирай з моїх грудей серце моє У нас все прекрасно нехай нам заздрить увесь світ Ні не потрібно не дивись в інший бік Там холод і вітер, там завжди сніг Не дивись у минуле, не варто повір Там кораблі затонулі, вони вже не попливуть Ці історії дивні й незвичні навіть книги забудуть Ці думки та спогади колись це все пройде Ні я ні хтось інший не знає що далі буде.
Чому я це пишу можливо просто не спиться Може надіюсь що моя мадмуазель мені сьогодні приниться По cклу течуть краплі, на вулиці дощ Так холодно , сиро, кидає в дрож Цей дощ за вікном, вітер холодний Організм вже давно до нікотину голодний Надіюсь я марно мені давно нічого не снилось Лиш грім з вікном, небо на нас розізлилось
Небо розізлилось на нас за ігри зі смертю А ми навіть не можем впоратись з життя круговертю Звісно ми хочемо більше ніж просто існувати Хтось хоче більше радіти хтось більше страждати Всі прагнуть лиш більше, більше ще більше Я ж сам такий і лиш получаю я інше Хоча хто сказав що ми знаєм чого ми хочем Чого б ми не хотіли ми це завжди можем Вірші й романи, музика й картини Це відбитки людської душі, це її частини Це її сни думки і сподівання Це нарешті і є наші потаємні бажання Моя любов, моя мрія в сон мій ти прийди Хоч на хвилину у мій світ зазерни Ти далеко чи може ти є біля мене Не знаю чому моя мріє але я думаю про тебе.