AsQuette - Посторонній | Текст песни

• Тексты песен
• AsQuette
• Посторонній

Я так і не став своїм, та не здав собі, тому навалюю, бо перевів у голос не всьо ше
Я сам собі не устав, стабільно аварії тепер і мій психолог – це зошит
І мені головне – не німіти, на мене ніби костолом діє кнопка mute
Або просто роль віє простором, в ній я посторонній, немов Камю

Я топтав дорогами, бодав пороги, від октав до могил і хто б дав по рогам
Аби не парило, шо вам не фонтан, ви молите болтам на гонор і понтам убогим
Я не здавався, я було перелазив усюди, перетягав єбєнями мої поламані лаби
Казали, мов, доволі музики, пора би до бабок, і я кидав, але вона ніби мана мене вабить

То мої сублімації, я порю і точу, потім я кінчу мінусом на козлів
Пропала суть, нема цілі, говорю шо хочу, бо ніби Кім Чен Ін, я собаку з’їв тут
І мій стимул – це ступор, нехай мені не мати монумент, медалі, я ніби ментал далі
Товктиму цю ступу, і я би не міняв мої моменти вдалі на кілометри й далі

Я волав на музу декаду, долав і мусив втикати як там у мусор знов опускається стадо за лайк
А вона, коли зло випускається, встане сама і мене за руки-ноги таскає і садить за майк
Поки вона мене кидала серенадами та сальсами, долі не завадило давати Ренесансу би
Але як ти задівати не старався би - зайнято, я добивати буду сам себе

Темп, шо випадає мені, зашвидкий
Одного дня я покладу свій стяг
Нехай це розриває мене на шматки
Та навіть зламаним я тут буду до кінця


AsQuette еще тексты