Покинутий в темряві, імлою огорнутий. Плащем дощовим оповитий немов. У затінку страх… біль від ненависті. Втрачена радість… почуття досконалості.
Ніде сховатись, вихід не знайдений. Залишки спокою погіршують стан. Лишилося тільки… Блукати … боятись… В останні хвилини радіти життю.
Темрява, спокій, бажання безвиході. Клітка зачинена, власні тіла. Запалення мозку, дихання попелом. Остання надія ще досі жива.
Страх бути самотнім витягує сили. Біль відчувається тільки в душі. Зусилля докладені це подолати. Розвіються порохом в кошмарному сні. Розвіються порохом в кошмарному сні. Порохом в кошмарному сніііі.