Серед всіх галактик Світу Не знайдеться не одної, Де була б Ти, моя зірко, Ти – кохання моє.
Я відвик вже сльози лити, Молитвами серце змусив Заспокоїтись і зрозуміти – Ще побачимось з Тобою.
Пр.: Мука в серці смуток крити, Ти лиш там знайшла свій спокій. Для Тебе повинен жити, Так і буде безліч років, Довгих моїх років, Що зв’язали мені руки. Може і я знайду свій спокій І позбавлюсь тої муки...
І, хоч Тебе давно немає, Вірю, що колись побачу, Я щодня з Тобою розмовляю, Крізь небо, а вночі все ж плачу.
І, саме так, я обіцяю, Що коли побачимось з Тобою – За руку візьму міцно-міцно, І вже не відпущу ніколи.