Я славлю Україну, Вітчизну Старозвісну, Нехай тризуб залізний сяє світлом міцним. Хай синьо-жовтий стяг майорить в синім небі, Я славлю Україну, Вітчизну кришталеву!
Я славлю джерело життя - Дніпро глибокий, Карпатські гори славлю я, хребти високі, Я славлю Запорізьку Січ й Київ величний. Я славлю українську ніч і день незвичний!
Де безмірні степи, де Карпатські хребти, Де дрімучі ліса, давнина і краса, Де величчя й запал, де чарівливий шквал, Де дідівський курган, палахкоче вулкан!
Там забули за мсту, там слугують жиду, Там стогнання і плач, там огидний сікач! Патріот там - вандал, запроданець - васал, Там блискуча сльоза, цвингарева гроза!
Відкрий свої очі, Священна Країна, Могутня Державо, Рідна Батьківщина! Геть, жидовине, з Русі-України! Сам не втечеш - будем гнати тебе. Мати-Країно, скажи своєму сину. Хто тебе швидко в могилу веде...
Хай брат разом з братом, батько разом з сином В атаку ідуть за Святу Україну!
Сини - патріоти Шевченко й Франко, Хмельницький і Гонта, УПА і УНСО Своїми ділами вказали нам Шлях! У бій, Україно, тримай вище стяг!