Erkhrankung - Ви всі промовчите, здаючись... | Текст песни

• Тексты песен
• Erkhrankung
• Ви всі промовчите, здаючись...

Гостре лезо по блакитних венах.
Закликаю недоступний рай.
Загубився в довгих сценах,
Шукаючи щастя любий край.

Все найкраща мені не дається.
Утікає, як час, в небуття.
Комусь прихильно віддається,
Мене ж вбиває це життя.

Куди побігти щоб втекти?
Замучило безглузде це скитання!
А де ж той спокій віднайти???
Куди не глянь – всюди ті страждання!

Красою ще не сплачені борги.
Бо розум занадто сильно мріяв.
Розпочинайте, скоріше, ті торги,
До фарт пекельний радо діяв…

Ми вільні люди в клітці,
І тішимося, бо її не бачим.
Піди, скажи, старенькій тітці,
Що ми у гречку радо скачим!

Звісно, ти не скажеш, мій герою.
Ти не відриєш правди, промовчиш.
Бо здаючись так швидко і без бою,
Ти по життю жорстокому промчиш.

Erkhrankung еще тексты