Скільки земля вже без тями люди беруться за зброю Я підійму наш стяг і містами усюди піду за тобою Через хвилі дніпра по широким степам і по зеленим дібровам Де наша земля та ворогам панувати тут не дозволим За тих хто не зрадив і по при страх кровю її захищають За тих хто тепер на небесах і за нами спостерігають Кому як не нам за неї боротись кому як не нам жити в ній Вона ні при чому вона не просить річ тільки в тобі
Без неї ти просто раб у пітьмі без неї твої слова пусті Приниженим будеш неначе на дні і вже не відчуєш гордості Спасіння у ній то ж не залишай одну на поталу великій змії Вчинком до неї кохання плекай цінуй та захищай її
Вона для мене все за що варто боротись стільки Вона у серці живе з нею в душі я вільний В неї незламний дух за неї йдуть на смерть Знай що Україна є понад усе
З одного сонце з другого сніг а розум немов у пустелі Деякі як і раніше сліпі але стукаю в закриті двері Два типи людей хто приймає вогонь і хто біжить в укриття Укриття краще але без бою для других не буде життя Слава і честь нагорода таким повір вона знає хто поряд генералам дай залп і чорний дим щоб цінували героїв ЇЇ хочуть украсти, а вона жде все, що ти не будеш байдужим Напавши на землю - напали на серце, напавши на мову - напали на душу!
Без неї ти просто раб у пітьмі без неї твої слова пусті Приниженим будеш неначе на дні і вже не відчуєш гордості Спасіння у ній то ж не залишай одну на поталу великій змії Вчинком до неї кохання плекай цінуй та захищай її
Вона для мене все за що варто боротись стільки Вона у серці живе з нею в душі я вільний В неї незламний дух за неї йдуть на смерть Знай що Україна є понад усе