1.Світ такий небачено злий, Але чому сам ти де хмари,де злива,де тінь, Мене спонукаєш до дій? Він як вільна птаха без крил У небі надій літає,вірить,кохає, І знову чомусь вважає...
Приспів Що шість літер його життя врятують від пастки і небуття, Що шість літер,чотири в крові,якщо ти кохаєш, То ти маєш йти...
2.Ти як недосяжна мета, Через хвилину я там,де блиск води і дим Змішалися в один. Я - це нескінченний мотив,через хвилину я зник під долею ігли, А спереду-твій крик...
Ми в житті не раз жалілись,що ми так і не зуміли Від спокуси до бажань не зробити крок у Рай Міцна нить здавила м`язи,небо жовтим миттю стало, Я вже впав,але стрибаю, Я стрибаю і не знаю, Що народжений для себе та існуючи для всіх, І коли тебе рятують,ти кохай в останню мить. Ти кохай,бо так приємно відчувати блиск в очах, Там де страх,де хвилі чорні,зрозумієш ти...
Приспів
3.Крах у моїх стінах, А на зупинці твій плач про мене,про те,що не зміг Втекти від бажання,це - гріх. Світ такий страшенно смішний, А десь в далині твій янгол,ім`я - шість літер, мене розвиває як вітер...
Ми в житті не раз жалілись,що ми так і не зуміли Від спокуси до бажань не зробити крок у Рай Міцна нить здавила м`язи,небо жовтим миттю стало Я вже впав,але стрибаю, Я стрибаю і не знаю, Що народжений для себе та існуючи для всіх, І коли тебе рятують,ти кохайв останню мить. Ти кохай,бо так приємно відчувати блиск в очах... Там де страх,де хвилі чорні,зрозумієш ти...