Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки-чарівниці! Котрая дівчина чорні брови має, То тая дівчина усі чари знає.
У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок переполоскала. А прийшов вівторок – зіллячко зварила, А в середу рано Гриця отруїла.
Як прийшов четвер – та вже Гриць помер А прийшла п’ятниця – поховали Гриця. А в суботу рано мати голосила: \"Ой донечку, доню що ж ти наробила\"?
\"Ой мамунцю, мамо, Гриць жалю не знає, Він збезчестив мене, сам другу кохає! Нехай він не буде а ні їй, ні мені, А нехай зостанеться він у сірій землі!\"
\"Оце ж тобі, Грицю, я так і зробила, Гріх взяла на душу, тебе отруїла! Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата – Із чотирьох дощок дубовая хата!\"