З неба знову вода, Всі ми з нею один на один. Хтось благає мене, не йди, А комусь вже підмило тин. З неба знову вода, вода, Дощ її нам на двох налив. Щойно була весна, а вже осінь руда, Рік пройшов, мов водою всіх нас вмив.
(рус)
С неба снова вода, Все мы с ней один на один. Кто-то просит меня, не уходи. А кому то уже подмыло забор. С неба снова вода, вода. Дождь ее нам на двоих налил. Только еще была весна, а уже осень рыжая, Год прошел, как водой нас всех умыл.
(укр)
Що змінилось, лишилось що, Чи заради цього так мерзли всі? Є рука у моїй руці, Є мета щоб були разом руки ці. Скільки нас тих хто прагне див, Кожен третій, чи може всі? Після зливи на ранок один на всіх Може матиме те, що не мали досі.
(рус)
Что изменилось, осталось что. Ради этого ли так мерзли все? Есть рука в моей руке, Есть цель - чтобы были вместе руки эти. Сколько нас этих кто жаждет чудес, Каждый третий, или может все? После дождя на утро одного на всех Может будем иметь то, что не имели доселе.
(укр)
Лий, зливо, лий, Відмивай нас всіх від бруду, літній дощ. Ми втомились як ніколи від зими. Лий, зливо, лий, Я навряд чи буду тим, ким я була. Одного прошу травневих злив: Най би дощ пішов і зиму змив. І зиму змив...
(рус)
Лей, ливень, лей, Отмывай нас всех от грязи, летний дождь. Мы устали как никогда от зимы. Лей, ливень, лей. Я уж вряд ли буду тем, кем я была. Одного прошу - майских ливней: Пусть бы дождь пришел и зиму смыл. И зиму смыл..
(укр)
З неба знову вода, вода, Всі ми з нею один на один. Скляноокий брехливий звір Розколов міліон родин. Що змінилось, лишилось що? Від новин підірвало дах. Брат на брата - найбільший жах, Ті брати тепер - я і ти. Не існує ніяких «їх», Ця земля нами зорана. Хочеш крові моєї - на! В нас червона обох вона. То ж не несіть нам у дім біди, Все в воду йде, ми вийшли з води, Але не змити з пам’яті ні один із тих Хто буде молодим тепер назавжди.
(рус)
С неба снову вода, вода, Все мы с нею один на один. Стеклянноглазый брехливый зверь, Расколол миллион семей. Что сменилось, осталось что? От новостей подорвало "крышу". Брат на брата - наибольший кошмар, Братья те теперь ты и я. Не существует никаких "их" Эта земля нами вспахана. Хочешь крови моей - на! У нас красная обоих она. Так не несите же нам беду в дом, Все в воду уйдет, мы вышли из воды, Но не смыть с памяти ни одного из тех, Кто будет молодым уж навсегда теперь.
(укр)
Лий, зливо, лий, Відмивай нас всіх від бруду, літній дощ. Ми втомились як ніколи від зими. Лий, зливо, лий, Я навряд чи буду тим, ким я був до, Одного просив травневих злив: Най би дощ пішов і зиму змив.
(рус)
Лей, ливень, лей, Отмывай нас всех от грязи, летний дождь. Мы устали как никогда от зимы. Лей, ливень, лей. Я уж вряд ли буду тем, кем я был до. Одного прошу - майских ливней: Пусть бы дождь пришел и зиму смыл.
(укр)
А я раніше дощ, дощ не любив, лий, Мокрий і бридкий, гострий такий, лий. Малим не був байдуж до калюж, А так терпів, чекав аби скоріше пройшов І сонце знов і дах сухий, Але сьогодні дощ не такий, чи я не такий, То лий, лий, лий, лий... Як червоніє бачили сніг - лий, Як люди пригортають людей моїх. Я так пишаюсь вами і так боюсь Що знов побачу, як нацькують, Розкажуть, що комусь вороги - лий І той повірить у ці жахи, жахи - лий, лий!
(рус)
А я раньше дождь, дождь не любил, лей, Мокрый и гадкий, острый такой, лей. Малым не был равнодушен к лужам, А так терпел, ждал чтоб скорее прошел, И снову солнце, и сухая крыша, Но сегодня дождь не такой, или я не такой, Так лей, лей, лей, лей... Как краснеет видели снег -