Rob'Fellow - Він і Вона | Текст песни

• Тексты песен
• Rob'Fellow
• Він і Вона

Послухав своє серце,а зараз слухай ти мене
Історія про істинне кохання,саме те
Яке зводить з розуму,заводить з півобороту
Наповнює клітини тіла,в мозок закис азоту
Мурашки по тілу,збиває найстійкішого з ніг
Змушує розтанути як під сонцем сніг
Перевертає з ніг на голову світогляд
Зупиняє на романтиці твій помутнілий погляд
Тіло починає тепло для всіх генерувати
Бажання бути коханим і просто кохати
Творити подвиги,іти на все заради цього
Віддатись почуттям,відмовитися від усього
Розум кладеться на найвіддаленішу полицю
В хід ідуть емоції,все навколо іскриться
Якщо хоч долю цього ти на собі відчував
Ти кохав,по справжньому кохав

Він і вона,розділене кохання на двох
Він і вона,звело з розуму обох
Він і вона,у почуття свої повірили
Він і вона,один одному довірились

А як все починалось,ніхто не думав,не гадав
Більше ніж дружбу один до одного не відчував
Була симпатія і дружні переписки у контакті
Доки по телефону він не почув слова спонтанні
Що було б добре побачитись десь і колись
Проблемами життя один з одним поділитись
І щось підозріле,незрозуміле,загадкове
Відчув в середині,в душі немов би
Якогось тепла по тілу хвиля пронеслась
Іскра невідомого світла загорілась
І що за відчуття він зрозумів лише тоді
Коли нарешті побачив її,немов би увісні
Немовби справжній агел у людській подобі
Щира посмішка одразу стала довподоби
Відчуття чогось рідного,чогось близького
Що чекав усе життя не відчувши ні від кого

Він і вона,розділене кохання на двох
Він і вона,звело з розуму обох
Він і вона,у почуття свої повірили
Він і вона,один одному довірились

Не все в цьому житті дається просто
За щастя треба боротись до холодного поту
Тримали у наручниках справжні почуття
Спогади минулого,помилки каяття
Страх обпектись довіритись комусь такому
Відчути зраду,знову біль по новому
Не думала тоді,не могла знати
Що він той єдиний,який вміє кохати
Безсонні ночі,проведенні у роздумах дні
Думав як довести,що покохає її
Кохати вічно і пристрасно,завжди і всюди
І не відпустить ніколи її і нікуди
Виявився не даремним потрачений час
Довірилась,зробивши найщасливішим враз
І закрутило,понесло їх у ритмі єднання
Двох рідних душ у нескінченному коханні

Він і вона,розділене кохання на двох
Він і вона,звело з розуму обох
Він і вона,у почуття свої повірили
Він і вона,один одному довірились


Rob'Fellow еще тексты