1. Він іронічно глянув на мене з-під капелюха. Я відчула, як холоне шия, червоніють вуха. Він сказав: \"Кинь пістолет на підлогу\". Я підкорилась, боротись вже не маю змоги,
Я здаюсь (х3)
2. Через силу легка усмішка грає на моїх губах. Чому ж тоді тремтять зрадливо ключі в руках? Подумки знімаю його кайдани, хоч сам він зробив це давно. Це так, символічно, насправді я - полонена, та мені все одно,
Я здаюсь (х3)
І він полетів з парашутом з сьомого неба. Аби не розбився — а так мені нічого й не треба. Мій білий прапор замінить сотні банальних слів. Бувай, незнайомцю, ти досяг всього, чого хотів. До зустрічі!