Ми закінчуємо школу, І криштальні сльози Ллються, як дощі... Ми сідаємо до столу І метаморфози Вже в нашій душі! Випускний вже зовсім поряд, І уже лунає Дзвоник угорі! Та прощатись зорі молять Й серденько страждає Ми вже не малі...
Школо, ми так довго були з тобою, Зірко, ми так довго жили з тобою! Й сонце освітлює шлях у майбутнє ясне, Радість й печаль на душі, ви такі прекрасні!
Вже урок останній Закінчівся в школі І пішли ми назавжди... І похід наш ранній По стежинці долі Любі плекали вчителі! Ми у душах Несемо подяку Несемо в дорослість на віки! Хоч прощатись мусим, Душ пелюстки маку Тут залишим на роки!
Школо, ми так довго були з тобою, Зірко, ми так довго жили з тобою! Й сонце освітлює шлях у майбутнє ясне, Радість й печаль на душі, ви такі прекрасні!
Школо, ми так довго були з тобою, Зірко, ми так довго жили з тобою! Й сонце освітлює шлях у майбутнє ясне, Радість й печаль на душі, ви такі прекрасні!