На Лисоні зима. Снігопадів притишена варта. І стежина болить, мов душі захолола струна. На святій цій Горі не возися, мій сину, на нартах, - То не білі сніги, то твоєї землі сивина.
На Лисоні зима. На високім плечі України Білі хустки прощань, як пекучі останні листи. На святій цій Горі ой не рви, моя доню, калини, Що крізь білі сніги проступила, мов кров крізь бинти.
На Лисоні зима. То Синочкам співа колискову України любов. То не чуть ні мелодій, ні слів. До Святої Гори все летять і летять на розмову Білі птиці розлук, сиві ангели маминих снів.