Течії молодого вітру Омивають тіло, Тіло бачить сни...
Вечір - я до тебе мила І сором'язлива - Тільки оціни. Тільки не розбий мене, Я ж все про себе розкажу. Не треба отрути на вустах, Може ти не чув, Як я ходила за межу?.. Вуста...
Шепіт дурнуватих квітів - Миле тріпотіння за моє життя. Літо - я позбулась тіні, Думаєш, я жалкую? - Але то була не я... То була чужа і сіра оболонка, А тепер я трохи для себе поживу, Тільки ти ніколи Не лишай мене саму, бо вмру!