Автентичний фольклор Вінничини - с. Переорки - В неділю рано до сходу сонця (колядка) | Текст песни

• Тексты песен
• Автентичний фольклор Вінничини - с. Переорки
• В неділю рано до сходу сонця (колядка)

В неділю рано сонце сходило,
Сади вишневі розвеселило.
В саду вишневім цвіток біленький,
Ой, народивси Хрестос маленький.

Ой чесні люди, чесна людино,
Хрестос родивси — весела днина.
Хрестос родивси — будем взнавати.
Ісусу Хресту славу давати.

Ми коліднички, чесно вважаймо,
Барточки срібні вгору здіймаймо,
Барточки срібні в руках вбертаймо,
А ноги легкі — легко ступаймо.

Скрипочка грає — Хресту співаймо,
Та й заспіваймо, гори, долини.
Шоб веселися всі полонини,

Всі полонини, широкі поля.
Широкі поля, синії моря,
Шоб веселитса рідна землиця.
Шо пустить колос жито, пшениця,

Шо пустить колос, буде пускати.
А ми будемо колідувати.
Бо колідочка — це Божі слова.
Це українська, рідная мова,

Ми коляднички, чесно вважаймо,
Вкраїнськов мовов Хресту співаймо.
А Ісус Хрестос голос почує,
Щистя, здоров'я нам подарує.

З гори нам дано на світі жити,
Треба нам, браття, цей хрест носити.
Треба нам, браття, цей хрест тримати,
Хоч ми не варті в церкву ступати.

Ці коліднички, що си зібрали,
Їх діди й мами чесно навчали,
Чесно навчали Бога взнавати,
На Різдво рано колядувати.

А Різдво рано — весела днина,
Різдвом ся тішить мала дитина,
Різдвом ся тішить, в церкву ступає,
На колідничків щей поглядає,

Бо коліднички — веселі люди,
Вони колідують, так завджи буде.
Так завжди буде, ще й Божа воля.
Пісні вростають, їх така доля,

Пісні вростають, будуть вростати,
Сива зозуля буде кувати.
Сива золуля кує весною,
Господь посвітить трави росою.

Сидять си братство в Різдво раненько,
Заколідуєм ще й веселенько,
Що си розиллє музика й лине,
Сплете віночок Хресту дівчина,

Ісусу Хресту сплете віночок
Чесна дівчина на даруночок.
Чесна дівчина вінок сплітає,
За ню Пречиста не забуває,

З гори дано їй на світі жити,
Чистим віночком голову покрити.
Ой із-за гори зійшла зірничка,
Винесли з церкви хрест колідницький,

Винесли з церкви, переступають,
Давні звичаї не покидають,
Не покидають, не буд покидати:
Позволь нам, Боже, нарід діждати,
Позволь нам, Боже, волю здобути,
Шоби цей голос ше раз почути.