В неділю рано сонце сходило, Сади вишневі розвеселило. В саду вишневім цвіток біленький, Ой, народивси Хрестос маленький.
Ой чесні люди, чесна людино, Хрестос родивси — весела днина. Хрестос родивси — будем взнавати. Ісусу Хресту славу давати.
Ми коліднички, чесно вважаймо, Барточки срібні вгору здіймаймо, Барточки срібні в руках вбертаймо, А ноги легкі — легко ступаймо.
Скрипочка грає — Хресту співаймо, Та й заспіваймо, гори, долини. Шоб веселися всі полонини,
Всі полонини, широкі поля. Широкі поля, синії моря, Шоб веселитса рідна землиця. Шо пустить колос жито, пшениця,
Шо пустить колос, буде пускати. А ми будемо колідувати. Бо колідочка — це Божі слова. Це українська, рідная мова,
Ми коляднички, чесно вважаймо, Вкраїнськов мовов Хресту співаймо. А Ісус Хрестос голос почує, Щистя, здоров'я нам подарує.
З гори нам дано на світі жити, Треба нам, браття, цей хрест носити. Треба нам, браття, цей хрест тримати, Хоч ми не варті в церкву ступати.
Ці коліднички, що си зібрали, Їх діди й мами чесно навчали, Чесно навчали Бога взнавати, На Різдво рано колядувати.
А Різдво рано — весела днина, Різдвом ся тішить мала дитина, Різдвом ся тішить, в церкву ступає, На колідничків щей поглядає,
Бо коліднички — веселі люди, Вони колідують, так завджи буде. Так завжди буде, ще й Божа воля. Пісні вростають, їх така доля,
Пісні вростають, будуть вростати, Сива зозуля буде кувати. Сива золуля кує весною, Господь посвітить трави росою.
Сидять си братство в Різдво раненько, Заколідуєм ще й веселенько, Що си розиллє музика й лине, Сплете віночок Хресту дівчина,
Ісусу Хресту сплете віночок Чесна дівчина на даруночок. Чесна дівчина вінок сплітає, За ню Пречиста не забуває,
З гори дано їй на світі жити, Чистим віночком голову покрити. Ой із-за гори зійшла зірничка, Винесли з церкви хрест колідницький,
Винесли з церкви, переступають, Давні звичаї не покидають, Не покидають, не буд покидати: Позволь нам, Боже, нарід діждати, Позволь нам, Боже, волю здобути, Шоби цей голос ше раз почути.