Жорстокий світ, де відіграв акорд добра останній, де кожен день хтось проти тебе готує повстання і ти надієшся, що завтра трохи краще стане. Та сонце знов холодним встане. Крига не розтане.
В стані такому ти бачиш ворога в кожних очах і уникати поглядів почав так тривожно. Хоча твій ворог - це насправді той, хто завжди простягає руку. Хто в очі братом називає, позаочі - сукою.
На жаль, в спину ножа втикає той, кого ти поважав, з ким жив в душу душа, кому ніколи ти зла не бажав. Завжди вважав, шо корєша. Кидає в жар, руки дрижать, думки про те, де налажав. Та ти не винен, не зважай.
Вражає - ще вчора були одним цілим, разом до кінця хотіли. А сьогодні все згоріло. Так буває. Стрілки годинника біжать по кругу і ти не знаєш, чого чекати ще від свого друга.
Ти не диктуєш долі правила. Доля диктатор. Та, як відомо, ми її не в праві вибирати. Ти довіряєш людям - люди здатні підставляти. І де ти зараз, брате? Де ти, брате?