Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокiл, чому не лiтаю,
Чому менi, Боже, Ти крилець не дав? –
Я б землю покинув i в небо злiтав!
Далеко за хмари, подалi вiд свiту,
Шукать собi долi, на горе – привiту,
I ласки у сонця, у зiрок прохать
И в світі іх яснім себе покохать.
Бо долi ще змалку здаюсь я нелюбий, –
Я наймит у неï, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долi, чужий у людей!
Хiба ж кто кохає нерiдних дiтей?..
Кохаюся лихом i щастя не знаю.
I гiрко без долi свiй вiк коротаю;
Й у горi спiзнав я, що тiльки одна –
Далекеє небо – моя сторона...
Анатолий Соловьяненко еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1