[Приспів] Слухай народний, український реп, на українській. Не вдосталь мат і рим слід, на мові материнській. Не вдосталь зачитати реп на рідній, солов’їній. Треба прийти до того, що ти сам є українець.
[1 Куплет] Я не писав на рідній, я не читав на рідній. Тому що до мене ніхто і ніколи в Україні Під біт на жаль, не читав на рівні. Але ??? відтримав свій стиль, і до небес вітрила, Підняв і ріфми замінив на рими. Я не писав на мові, не переводив українською демки, Тому що не хотів щоби за мене на небі червонів Шевченко. Я відшліфовував слово, поки змінювались презеденти в ній. Мою державу пускали по колу, але не по напІй. Чи може буде нАпій, невірно вдарив наголос. Яка різниця, коли твою державу роздягають наголо. І сунуть свої лапи, після лапи в кармани злата сунуть. Можна сказати що це не стосується нас, але ці лапи нас тасують, Як карти, і якщо так, я ставлю все на карту, від партій нам посміхаються всюди плакати. Змінюєм наголос, і плакати будуть, тікати. Коли народ вийде в останній раз, нам нікуди буде тікати.
[Приспів]
[2 Куплет] Я не писав на рідній, але читав як писали інші, віршІ, чи вІрши, не суть вони від цього не ставали ліпші Реп наш відстав, підстав для цього багато, Але поки я тут, є надія, поки є техніка, поки є флоу, Поки є панч, поки є хук. Але головне, поки є зміст, поки молочи роками кроками змісць, Іде за метою, і зміст, звучить слово яке виносить побуту мізки й мізг Мріють не тільки про сукні й гроші й мис ??? Є шанс побачити мис, тієї країни, яку описував Шевченків лист. Без списку криз, за списом спис, ісписуй лист і слід залиш, Не стій, на стіл неси свій стиль, і з тим насінням сій свій вірш. Поки вірим, переможем. Своїм словом, перемножим. На яву ми бачили що лише одна сотня може. Я не писав на рідній мові бровадні пасажи, сказавши ПНХ не закінчиться війна. Нехай нічого не змінилось в державі, як завжди. Але достатньо одного, змінився я! [Приспів]