Стань мені самою, Саме тою піснею. Будую світ і розламую Кожного разу після. Лишись на першому, На своєму місці. Ця подорож вже завершена, А швидкість ще двісті...
Руту не шукай — твоя вона, Не даруй речей, даруй сина, Як тобі, не знаю, Припасти до душі?.. Річ одну ти знати повинна: Ні на що це зовсім не схоже, Я немов маленька дитина, Що без тебе жити не може.
Знані на весь світ команди, Мультиплатинові диски — Всі вони круті, ну звісно, Але так далеко звідси. Декілька простих акордів — І мелодія лунає — Сподіваюсь, відчуваєш, Хто про тебе справді дбає.
Руту не шукай — твоя вона, Не даруй речей, даруй сина, Як тобі, не знаю, Припасти до душі?.. Річ одну ти знати повинна: Ні на що це зовсім не схоже, Я немов маленька дитина, Що без тебе жити не може.
Відтепер німа людей хула, Розмір їх обрядів замалий, В інших всіх світах моя була, І нарешті стрілись на землі. Не закінчуйся, наївний сон, Двоє на планеті проти всіх, Не дивись на них, не слухай їх, Це лише між пальцями пісок...
Руту не шукай — твоя вона, Не даруй речей, даруй сина, Як тобі, не знаю, Припасти до душі?.. Річ одну ти знати повинна: Ні на що це зовсім не схоже, Я немов маленька дитина, Що без тебе жити не може.