молодість спустошилась, минули дні веселі, де ми немов на каруселі катали власну безтурботність жили весною, навесні палили в попіл смуток на старт увага марш! ми вчилися перемагать пустеля зветься моя старість а ковила - то мої вуса а замість сліз - пусті оази ніде не можна розвернуться я в 19 років був, а зараз я відсутній я пенсію отримую і помираю в буднях