Десь там за високою горою, Ой, за горою крем'яною, Широчіє до ріки долина, Там живе коханая дівчина. І шолково одяга щоранку Цвітом в поля вкриту вишиванку, І жене череду на стернину, Заквітчану, наче скатертину!
Приспів: Ой, чому та й на світанку | Одягнула вишиванку | І побігла в чисте поле, | Синьоока моя доле, | Де цвітуть волошки сині, | Наче очі твої милі, | Скажи мені | Правдоньку ще нині?!? | (2)
Ой, сідлаю коня вороного Та й почую стукіт серця мого, Коли гляну на свою дівчину, Наче в полі молоду калину, Коли житом повниться Запілля, Восени гуляємо весілля, І принеси доленьку багату, Вишита сорочка, в нашу хату!