Василь Гомер - 13 | Текст песни

• Тексты песен
• Василь Гомер
• 13

Мені прикро було
середь цих селян
в мене свято було
А в них свято - святого василя

Але знаєш, мені похуй
Хоч і народився 13 - го января, чи січня, я ще той буду мефістофель
в мене буде своя зоря північна.

Я так думав, 13-тий минало.
Вже ягнят пасти не модно стало.
І панів помацати кинджалом
Не дають, але дати в морду мало.

Як зазвичай у школі,тринадцятим був
Викликали до дошки, це їх табу
І трішки потрошку, потріпай дорожки
З мене виріс, татів гуцул

І спитати забув я у батька, чому саме Василь, а не Гнатько
бо чотирнадцять це не тринадцать, ти повинен був знати це.
але тато помер, а маму під час пологів розірвало
Тепір мене звати Гомер, я той са мий злодій з підвала.

У 13 - ту годину, в твоїі хаті, хтось загине
зникнуть речі і дитину твою на плечи я закину
Це збулось, і ти повинен, мені 13 мильонів гривень.
Я сам собі, я сам по собі таким виник.

І стосунки між дітьми і батьками,
мене більш за всього бісять,
я кидаю у вас камінь
А уж після, кидаюсь в повітря

Дякую, тато, дякую мамо, за 13 день народження
я став великим паном, з селяньского походження
але ці люди чомусь риють мені могилу
а я їм в лиця сміюсь, бо мене вони давно вже вбили.

Василь Гомер еще тексты