Ти просив у небес проливного дощу, Дика спека спалила увесь твій врожай, Ти вважав що тобі геть усе по плечу, Тобі небо вказало де твоя межа, Ти казав тим хто плакав - надійся і вір Але твій довгий шлях зупинила стіна, Ти благав і молився за спокій і мир А наступного дня почалася війна.
Не журись не сумуй, не сумуй не журись, як сказав соломон все минеться, не журись не сумуй, не сумуй посміхнись тоді доля тобі посміхнется
Ти від відчаю плакав від болю кричав, Ти шукав справедливість в поту і крові, Ти відстоював правду людей захищав, Люди подали позов на дії твої, Ти кохав до нестями був вірний як пес, Вона збігла з коханцем допоки ти спав, Ти пішов на війну там помер і воскрес, Поки ти воював банк оселю забрав.
Не журись не сумуй...
Ти просив аби небо забрало тебе Ти хотів самостійно піти в небуття Ти з балкона у небо стрибнув голубе Та сусід врятував твое гірке життя.