Де ти моя ріка скам'янілая Чиї вмиваєш рани... Горе твоїм синам, моя милая, Що тебе скували...
Стану вільним як вітер - твою розвію тугу... Догори злечу, торкнувшись неба - впаду на твої груди... Випливу очищеним, випливу очищеним, Випливу очищеним - ти ніким не знищена...
Дівоча твоя краса згублена ярмом Додолу волю хилить... Тобою напитись би сповна, торкаючись чолом, Шепочучи: Либідь...моя Либідь
Стану вільним як вітер - твою розвію тугу... Догори злечу, торкнувшись неба - впаду на твої груди... Випливу очищеним, випливу очищеним, Випливу очищеним - ворогом не знищений...
Зорі неба...зорі ночі...освітіть у снах згублену в віках... Зорі неба...зорі ночі...освітіть у снах згублену в віках...