Зранку дощ, похмуре небо важко тисне на пітьму, Спляче місто хворобливо прокидається від сну, У квартирну порожнечу по стіні вповзає день, Номерами телефонів з розмальованих шпалер.
Кілька днів, останнім часом, прилітає дивний птах, Прилітає на світанку та чекає у пітьмах, Чорним оком нерухомо він вдивляється крізь скло, З підвіконня, мов комаху, розглядає у вікно.
Приспів: Я чекаю на ніч, Я чекаю на ніч, Я чекаю на ніч знов. Від похмурого птаха ховаюсь я знов і знов. Я чекаю на ніч, Я чекаю на ніч, Я чекаю на ніч знов. Я від клятого птаха ховаюся знов і знов.
Знову дощ, осінній вітер, відірвав останній лист. Дивний птах на підвіконні знов сидить, мов вартовий, Він рахує кожний подих, помічає кожен рух, Він вичікує терпляче, мов у засідці павук.